в каждом явлении она отыскивала лишь то, что отвечало ее запросам, и отметала как ненужное все, что не удовлетворяло ее душевных потребностей (Г.Флобер)
бачу на них дотики. ще й досі пам"ятаю їх. тоді навіть рух в мій бік
від цих людей ніс у собі такий заряд енергії, що можна було вибухнути.
час наповнений щастям. або його сурогатом. а зараз від цих фото не
лишилось нічого. просто образи людей. мабуть, навіть не з усіма
вітатимусь. а було ж так чудово. так чудово, що не здавався чимось
страшним і гнітючим шанс вилетіти з університету. нормально ставилась
до певною мірою асоціальної поведінки. чудово жилося у квартирі без
гарячоїї води й з температурою повітря менше 15 градусів. спати так,
щоб на людину виділялось 30 см від ширини ліжка. бути асистентом
вантажника на центральній вулиці міста. виглядати звичайнісіньким
пацаном і бути абсолютно задоволеною собою. зарз цього нема. і я вважаю
себе кращою, ніж була тоді. але я знову проходжу через шалену
світоглядну революцію. як і тоді.