в каждом явлении она отыскивала лишь то, что отвечало ее запросам, и отметала как ненужное все, что не удовлетворяло ее душевных потребностей (Г.Флобер)
Мені снилось, що Ви були п"яні. Такі веселі та милі. Ваша білосніжна шкіра, коротке світле волосся, зовсім як у моїх троюрідних. Ваші руки... Найкраще творіння Бога. В цих руках втілена краса світу. Ви сміялись і обіймали мене. В білій блузці, як школярка. Я зовсім не пам"ятала про те, що у Вас донька і чоловік. Я бачила тільки швидкі рухи Вашого тонкого тіла, сплетеного з сонячних павутинок бабиного літа, та ґраційні повороти голови. Ви були схожі на хлопчика. Не на юнака, ні, - саме на хлопчика. І все ж здавались трохи старшою, ніж є насправді.Ви загравали так природно. Здавалось, що я старша і маю вберігати Вас від необдуманих вчинків. А Ви клеїли дурня аби змусити мене засміятись. Якби ж Ви так приходили у сни щоночі.
І яка жорстока кара - Ви не будете викладати у нас наступного року. Лишилось півтори місяці, щоб насолоджуватись Вашими жестами, Вашою ходою, рухами цих досконалих рук, сидіти навпроти Вас і поглинати кожен промінчик Ваших очей, прислухатись до кожного слова, нездарно намагатись відтворити Вас на папері, намагатись не виказувати своїх емоцій від Вашої появи. Але ж Ви й так все добре розумієте. Ви не раз помічали, як я Вас роздивляюсь. Надіюсь, Ви не подумали нічого поганого. Ви одна з небагатьох. Ви - геній; я не можу Вас не любити.