21:38

в каждом явлении она отыскивала лишь то, что отвечало ее запросам, и отметала как ненужное все, что не удовлетворяло ее душевных потребностей (Г.Флобер)
10 років 1 місяць і 7 днів тому, приблизно о цій години, чи трохи раніше, я сиділа під шафою, жувала бутерброд, сміялась і думала, що нарешті я переборола те кохання. сьогодні я зрозуміла, що воно просто пережувало, розтоптало мене і йому стало нецікаво знущатись наді мною далі. воно просто дозволило своїй безпорадній жертві відповзти і оклигати. в мені не лишилось нічого від того почуття. все, що було після того, — ілюзія, міраж, субпродукт. кілька років потому я думала, що створена дарувати любов. дурепа. в мені не лишилось нічого. я пустеля. я пустка. я пуста.

Комментарии
16.05.2012 в 12:59

Час усе гоїть. І навіть пуска не може тривати вічно. Такий закон життя. Ти наповнишся. Можливо це буде новий і інший зміст і почуття, але вони будуть.... Доти доки ти будеш дихати. Навіть очікування смерті старим є наповненням життя. Єдине що... дійсно... те, яке буде це наповнення безпосередньо для тебе залежить великою мірою від тебе... хоч і не повністю. Але ти можеш і будеш. Яка і яким? Твої приховані зерна під пустелею самі покажуть що це буде. Треба лиш почекати. Втім може це будуть лише "верблюжі" колючки... Я так не думаю. Ти надто молода і все одно надто романтична. А це гарантує дощ і вологу, грунт і комфорт... Тому пустеля приречена... :) Все буде гаразд

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии